На 19-му році державної незалежності України з’ясувалося, що цієї незалежності немає. Більше того, за цей час Україна стала залежнішою політично та економічно як від Заходу, так і від Росії. Отже, державний курс виявився хибним. На чому він основувався?  Усі 19 років зусилля держави спрямовувалися на творення т. зв. „політичної нації", тобто локальної мультикультурної, мультиетнічної і мультирасової спільноти, об’єднаної спільним громадянством. Цей курс зафіксовано в Конституції 1996 року, яка починається словами „Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей…". Це означає, що юридично Український народ – це громадяни України будь-яких національностей, тобто етносів.

Перешкодою до формування „політичної", тобто безетнічної нації, була велика частка українського етносу – близько 80 %. Для її зменшення систематично здійснювалась політика розмивання української ідентичності, витіснення українців за межі України і заселення її мігрантами.

Квінтесенцією цієї політики став резонансний медійний проект телеканалу „Інтер", присвячений 19-й річниці незалежності України. Його навіть можна назвати державним, адже власником згаданого телеканалу є голова СБУ.

Проект складається з 14 відеороликів, показаних в ефірі і викладених на сайті телеканалу INTER.UA. У 13-ти з них показані національні меншини України. Вони консолідовані, расово однорідні, з підкресленою етнічною ідентифікацією. Вони активно плекають свою етнічну культуру, тому навіть державний гімн України співають власними мовами. Кожний з цих 13-ти відео сюжетів завершується підписом: „Україна – Батьківщина для 125 тисяч азербайджанців", „… для 100 тисяч українських вірменів", а також – згідно з порядком викладення на сайті „Інтера" – білорусів, угорців, росіян, циган, євреїв, грузинів, румунів, поляків, гагаузів, татар і греків.

Заключний, 14 ролик, присвячений всій „політичній нації", що складається з етнічних меншин, тому він завершується підписом: „Україна – Батьківщина для 46 млн. українських громадян різних націй та віросповідань". Третина зі знятих в ролику громадян „політичної нації" належить до негроїдної раси. „Політична нація" співає гімн державною мовою – „рівною серед рівних".

Характерно, що в цьому медіапроекті не знайшлося місця для українського етносу – титульного народу України. Ролика з підписом „Україна – Батьківщина для 36 млн. українців" не було. Це наочна ілюстрація того, що проект „політична нація" – це проект „Україна без українців".

Національна політика держави є основою всієї державної політики, тому що розвиток держави визначається творчою активністю її громадян, а ця активність коріниться в національних культурах. Це нормально, що етнічні меншості за підтримки держави плекають свою етнічну культуру, яка живить їхню творчу активність. Погано, що держава заглушує українську етнічну культуру і українську ідентичність, отже – творчу активність корінного, до того ж найбільшого етносу України У результаті в державі домінують процеси не творення, а розпаду і загнивання.

Фрагмент статті І.Каганця „Ліберальна ідея не спрацювала. Що далі?". Народний оглядач. 26 серпня 2010 року. (SD.ORG.UA)

24 серпня в Маньківці відбулась демонстрація з нагоди дня незалежності. В демонстрації взяла участь і делегація з Дзензелівки. В центральному парку селами району були представлені різні страви. Народні умільці демонстрували свої вироби, а митці - мистецькі твори. Відбувся також і концерт.