Обряд весілля - 19 Лютого 2011 - Дзензелівка
П`ятниця, 09.12.2016
Дзензелівка. Історія, події, люди...
Меню сайту
Категорії розділу
Історія [16]
Народні звичаї, ремесла, мистецтво [4]
Культура [30]
Освіта [7]
Спорт, здоров’я [15]
Природа, екологія [13]
Сільська влада [23]
Економіка [2]
Географічні дані [4]
Видатні дзензеляни [4]
Прізвищіа, імена дзензелян [3]
Відомі люди які відвідували село [3]
Околиці Дзензелівки [0]
Робота сайту [5]
Дзензеляни в світі [5]
Статистика [5]
Різне [47]
Літературна творчість [6]
Звуки Дзензелівки [2]
Форма входу
Дзензель-чат
200
Наше опитування
Скільки Вам років?
Всього відповідей: 48
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2011 » Лютий » 19 » Обряд весілля
21:50
Обряд весілля

Розповідь Корольчук (Дерипапи) Катерини Дмитрівни (07.05.1922 – 17.08.2010).
Записано 21 червня 1994 року Ю.Дудником. Мова збережена.

Перед весіллям батьки пишут список. Молода з дружкою просят родичів. Вдіваюця гарно, лєнти надівают, віночки, вишиті сорочки. Зараз теж одівают, берут в клубі сорочки. Одночасно просят і на коровай і на весілля. Як близько то буває мати просить. На коровай просят будь-яку кількість, тільки щоб було до парі. Коровай в суботу, а весілля в неділю. Мати як просе на коровай то бере шишку. На коровай запрошуються тільки жінки і один чоловік – чоловік старшої коровайниці. А старша коровайниця береться з рідні, не має значення чи вона вміє пекти. Чоловік старшої коровайниці називається староста, його перев’язують рушником. Він вимітає піч перед тим як садити коровай. Співают:

Наша піч регоче короваю хоче
А припічок заливається короваю сподівається

На коровай приходят на 12 годин дня. Одягаються як хто хоче. Приносять з собою муку, яйця, так годиться, а печут, розчиняют, з борошна молодої.

На коровай опізнилася, на коровай опізнилася
Бо корова отелилася.
Та привела бичка й телицю
Я спізнилась на головицю.

На коровай ішла, на коровай ішла,
В коробочці яйця несла.
Передибали хлопці
Та побили яйця в коробці.
Та зробили мені біду
З чим же я на коровай піду

Коротенькі ці пісні. Тоді коровайниці миют руки, чіпляют фартухи (одягають фартухи), беруця до короваю. Дві старші коровайниці місят, а ті співают:

Дві сестриці коровай місят, вони його не замісят
Без скрипки, без сопілки, без чарки горілки.

А на стелі мухи, а на землі блохи,
Чогось наші коровайниці плохі.
А чого вони плохі, бо горілки трохи.

Коли замісяно, то всі стают робити, хто що вміє. Старші коровайниці мастят. Тоді садят в піч і співают:

Вдайся наш короваю ширший від Дунаю,
А вищий від плоту, а кращий від злоту.

Кожна коровайниця робить собі шишку. В суботу молодуха йде з своєю ріднею до молодика. А його коровайниці йдуть до молодої. Стараюця щоб зараньше попасти, а як шишка не спечеться, то не підуть, тому шишки вперед печуть. Коровай печеться три часа. Як готова шишка то на тік несуть воду. Староста несе сніп, околот з жита. Як нема жита то з пшениці. І ставить на тік. Старосту перев’язують.

На тік воду несемо, Господа Бога просимо:
Ой дай Боже мокреє літо, щоб зародило жито,
На колосся колосистоє, на солому соломистоє.
Щоб (ім’я) мати діждала жати, а батько косити,
До хати просити

Понесли на тік воду, випили хто скільки зможе, закусили. Назад ідут, співают:

На тік воду носили...

Молода йде до молодика з дружками і коровайницями. А від молодика йдуть його коровайниці, світилки остаюця. Ввечері йдуть до молодої всі його світилки і його коровайниці. Вечеряют, співают, танцюют.

Були ми в молодого, були ми в молодого, -
Не бачили нічого.
Намішали полови, - ми в роті покололи,
Намішали кропиви, - ми в роті пожалили.

Були ми в молодої, їли ми пампушечки.
На столі качалися, в сметану вмочалися.
Десь дядько Йосип під полою горілочку носить.
Як він її тисне - нехай вона йому скисне.

Ой нема того на селі, що у молодої на столі.
Є що їсти, є що пити, є кому припросити.
В неї ненька старенька - як голубонька сивенька.
По хаті ходи, роботу роби, ще й гостей припрошує.
А в неї батько старенький - як голубчик сивенький.
По хатоньці ходить, шапочку носить, гостей до столу просить.

А в п’ятницю молодик бере буярина і йдуть до молодої рушника торочити. З пляшкою ідуть. Там дружки і молодуха дают їм рушника і вони ниточки виторочуют.

А тоді в неділю на 10 годин сходяться гості, музики до молодого, а в 12 годин ідуть до молодої розплітати молоду. По дорозі співают:

Сусіди й вороги не переходьте дороги.
Нехай перейде княгиня, щоб була щаслива родина.

Співают всі.

А чоловіки співають?

Ні, вони не вміют, жінки тільки співают.

Поза городи йдемо, а в городі м’ята,
Скажіть добрі люди де молодої хата.
Поза городи йдемо, а в городі зілля,
Скажіть люди добрі в якій хаті весілля.

Не гнівайся теща, що я опізнився.
Не був же я вдома був в короля.
Чорного письма вчився, - того опізнився.

А як мати проводить молодика до молодої то співають:

В дорожку Іванку, в дорожку, - та пий горілку по трошку.
Та пий горілку не впийся, низенько матінці вклонися.

На воротях до молодої перепиняли парубки, сусіди молодої, вимагали ворітне. Ставили стола поперек, де й відбувався торг. А як мало давали, то можут хліб розрізати, воду перекинути, або стола. Наша дівка дорога, давай нам гроші.

Ой на городі гоїрки, а на воротях парубки.
Ні проїхати, ні пройти, ні сивого соколика провести.
А ми проїдем, ми пройдем і сивого соколонька проведем.

Дзензелівські хлопці цигани, дзензелівські хлопці цигани, -
Поставали з батогами.
За чарку горілки не пускают нас до дівки.

На добрий день цьому, на добрий день цьому,
А щоб цьому дому – старому й малому, Богові Святому.

Три рази так співают.
А вони одспівуют:

Здорові гості були, здорові гості були
Що за нас не забули, що за нас нагадали
Добрий день нам сказали.

Коли розплели молоду притоптують кісник. Музика грає і танцюють тільки молоді. Тоді батьки запрошують всіх за стіл. Їдять, танцюют. Як молоду розплітає, то вже буде жінка, то вже коси щоб не носила, а щоб була закрутяна.

Ой дай мати масла, бо я тобі корови пасла,
Гонила на росу, - дай масла на косу.

Надворі просо молотят, а в хаті косу золотят.
Вже просо змолотили вже косу ззолотили.

Танцювали польку, карапет, краков’як, яблучко, шіра. А музики були : труба, скрипка, бубан. А тоді вже гармошка, а тоді екстрада.

Тоді виносять коровай, кладут на стіл, ріжут. Ріже коровай староста.

Пане староста, пане підстароста,
Благословіть молодих коровай дарувати.
Хай Бог благословляє.

Вирізают в самий перед квітку. Туди кладут гроші як печут. Молода бере квітку, замотує в платочок, щоб потім вдвох з молодим з’їсти. Тоді ріжут на кусочки. спочатку його сторона дарує її батьків. Потім батьки молодої дарують свою рідню. Спочатку батька й матір хрещених молодушиних, а потім родичів. Даруют на двох тарілочках. Той кому даруют забирає подарунок і кладе на тарілочку гроші або те що він перепиває. А якщо родич один то паруют, більше жінки з жінками. А тепер нема цих подарків, бо де його візьмеш, це скільки треба гроші.

Зробили перепій, повечеряли. І ввечері її рідня йде до молодика. А буярин в рядні пудушку несе. Треба пронести так, щоб ніхто не перестрів, бо можуть забрати. А щоб не забрали то в пудушку кладут на всякий випадок хліб, горілку. Але буярин старається так пронести, щоб не віддати це. Старається забрати пудушки її сторона.

Приходить молода до молодого, до порога стают, батьки виходят і на молоду накидают хустку, а ті на молодика сорочку. А батьків тоже даруют. Тай роблять перепій такий же. А як входят до хати молодого то співают:

Рубай батьку різку веде син невістку,
Довгую як лозину, червону як калину.

Батько й мати виходят, придержат трохи, щоб люди подивились. Молоді цілуют хліб, сіль, батька, матір, входят до хати. Сідают за стіл всі, а як нема місця то по черзі. В годин 12 вечора хто лишається, а хто пішов додому.

В понеділок її рідня несе снідати. Як приходят то співают:

Ой дайте нам наше нехай воно пляше
Червоною калиною перед нашою родиною.

Відспів:

Нема його вдома пішло в ліс по дрова
Як із лісу прийде тоді до вас вийде.

Тоді якесь чучало вигляне – питают ваше? Ті кажут нє і знов співают. Тоді знов когось покажут, а як уже покажут молоду, то : „О це вже наше”. Тоді заходять до хати. Сідає його родина, самі не сідают. Тоді вже сідают ті хто прийшов. Поїли і забирают сватів (його рідню) до молодої. Берут возик, застеляют рядно, садят сватів у возик. Вбирают старого за молодуху, циганьми повбираються. Ті ворожат по дорозі, наворожать яєць, гроші, йдуть до лавки купляют цукерків, ще чогось, сміюця тако. В понеділок гуляют у молодої. В вівторок весілля закінчується, а якщо є продукти, то в вівторок рідня молодого забирає рідню молодої до себе і роблять дякування за дочку.

Чи пам’ятаєте Ви часи коли пили однією чаркою?

Я вже не пам’ятаю. А ставили одну велику четвертьову пляшку, а чарочки маленькі були. Тоді не було скільки горілки, не пили так як тепер. Сиділи по хатах, це зле для кухарок, бо посуду треба часто мити. Тепер добре, що шалаші стали робити. Тільки хіба скільки колись ходило? Було небагато - тих, що приглашали. А зараз самі йдуть, аби тільки екстрада заграла.


с. Дзензелівка. На обійсті Заворітнього Івана Андрійовича. Прийшли з вінчання. 27.10.1918 року, неділя.
Перший ряд (зліва на право):
1. Молодий – Заворітній Іван Андрійович.
2. Молода -    Гутенко Марія Григорівна.
3. Гутенко Ксеня Григорівна.
4. Гутенко Настя Спиридонівна.
Другий ряд (справа на ліво):
1. Макаренко (Лук’янчук) Марія Петрівна.
2. Шаркун Меланка Дем’янівна.
3. Бомбіцька (Маринич) Уляна.
4. Заворітня Ялина.
5. Лук’янчук Параска Петрівна.
По ліву руку від молодої – Кравченко (Гутенко) Марія.
За образом буярин – Нетульчак Микита.

Крайній зліва (між трубою і скрипалем) – Гутенко Лукаш Семенович.
















Серпень 1993 року. Корольчук К.Д. біля своєї хати.
Фото Дудника Ю.П.

Категорія: Народні звичаї, ремесла, мистецтво | Переглядів: 1465 | Додав: MVL | Теги: обряд, весілля, весільний обряд, обійстя, Дзензелівка, Дмитрівна, катерина, Весільні обряди | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Календар
«  Лютий 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28
Хмара тегів
Хто ми
Віктор Макаренко -
редактор

Сашко Лисий -
адміністратор
(зав. роботою сайту)

Юрій Дудник -
радник, журналіст, історик
Глобус Дзензелівки
Наша кнопка
 Дзензелівка: історія, події, лю
ди

Допоможіть нашому проекту. Розмістіть нашу кнопку на своєму сайті, та повідомте нам про це, і ми розмістимо Вашу кнопку в себе.

<a href= "http://dzenzelivka.at.ua" target="_blank" title= "Дзензелівка: історія, події, люди">< img src= "http://dzenzelivka.at.ua/ banner.jpg"alt= "Дзензелівка: історія, події, люди" border="0" width="88" height="31" ></a>
Наші партнери
Народний Оглядач

Українські пісні Hosting Ukraine Бесплатный Хостинг
Copyright MyCorp © 2016
Зробити безкоштовний сайт з uCoz