Публікацію підготовлено Дудником Ю.П.

Дудник (дівоче прізвище - Король) Ганна Ярмилівна.

Народилася 7 січня 1927 року в Дзензелівці.
1934 року пішла в перший клас Дзензелівської школи.
1941 року закінчила 7 класів Дзензелівської школи.
З 29 травня 1942 року по 8 серпня 1945 року перебувала на примусових роботах в Німеччині.
1945 – 1948 роки навчалася і закінчила Маньківську середню школу, здобувши середню освіту.
1957 – 1961 навчалася заочно в Уманському державному педагогічному інституті і закінчила його за спеціальністю біологія і основи сільськогосподарського виробництва.
З 1952 по 1978 рік працювала вчителем Дзензелівської середньої школи, викладаючи хімію і біологію.
1950 року вступила, а – 1952 року закінчила повний курс Уманського державного учительського інституту за спеціальністю природознавство і географія.
1978 року вийшла на пенсію за вислугою років.
Померла 31 березня 2007 року. Похована в Дзензелівці.

З 29 травня 1942 року по 8 серпня 1945 року перебувала на примусових роботах в Німеччині.

Вірш наведено точно по рукопису. Написаний він 2005-2006 року.

Моє село 

Дзензелівка, колиска ти мого дитинства
Храм юності і радості
І тиха пристань ти
Моєї старості.

О, як люблю тебе,
Земле моїх батьків,
І гори і сади твої
І тихі заводі ставків.

Люблю Бондарську гору
І Матер’янишин ставок
Моє дитинство босоноге
Пробігло там у мареві казок.

А яка гарна ти весною
Коли цвітуть сади
Умита ранньою росою
Назустріч сонцю проснешся ти.

Немов в тумані
Все біло навкруги
Рожево-білим цвітом
Яблуня розцвіли (так у нас кажуть на яблуні в множині – наголос на У. (прим.Ю.П.Дудника))

І в пахощах медових
У яблуневому садочку
Стоїть моє село
Мов дівчина в віночку.

Бринить там музика
Бджолина серед дня
А вечорами серце мліє
Від пісні солов’я.

Село моє, барвіночку хрещатий
Подвір’ячка устелені зеленим моріжком
Хати твої білесенькі
І чорнобривці під вікном.

Красуне Дзензелівко,
Ти пісне солов’їна
Куточок раю ти
Моєї неньки України.

Г.Я.Дудник з учнями Дзензелівської школи. Фото 1950–х років.